поважний

-а, -е.

1) Який заслуговує, вартий поваги; який користується повагою. || Відомий своєю роботою, заслугами, посадою і т. ін. || Немолодий. || Уживається при звертанні.

2) Який відзначається вдумливістю, серйозністю (про людину). || Сповнений поваги (у 1 знач.), серйозності; який виражає повагу, серйозність, вдумливість (про вигляд, тон і т. ін.).

3) Сповнений гідності; величний. || Урочистий.

4) Авторитетний, значний.

5) Серйозний за своїм змістом, характером, темою і т. ін.

6) Який має неабияке значення; важливий, значний. || Який заслуговує особливої уваги внаслідок своєї важливості, значимості і т. ін. || Який може бути прийнятий до уваги; достатній для виправдання чого-небудь. Поважні докази.

7) Повільний, не швидкий. || Протяжний, задумливий (про пісню, мелодію тощо).

8) діал. Великий (розміром, кількістю і т. ін.).

••

У пова́жному ста́ні заст. — вагітна.